Спостереження та догляд за хворими із затримкою сечовиділення

Затримка сечі (ішурія) полягає в неспроможності хворого самостійно помочитися. Головною метою долікарської допомоги хворим з затримкою сечі має бути спорожнення сечового міхура.
Залежно від причини, яка викликала гостру затримку сечі, застосовують ті чи інші заходи її усунення.

Якщо дані анамнезу, вік хворого дають підставу, для припущення, що причиною затримки сечі є аденома простати, невідкладну допомогу слід розпочинати з уведення в сечовий міхур гумового катетера, краще зі звуженим і дзьобоподібним кінцем (катетер Тіманна).

При різкому переповненні сечового міхура (накопичення в ньому понад 1л сечі) його спорожнюють поступово, щоб запобігти швидкій зміні тиску в його порожнині, що може призвести до різкого наповнення кров’ю розширених та склеротично змінених вен сечового міхура, їхнього розриву та кровотечі. Спорожнення сечового міхура в такому разі проводять окремими порціями (по 300—400 мл), в проміжках перетискуючи катетер на 2—3 хв.

Якщо після катетеризації виникла кровотеча з сечівника, для її зупинки рекомендується ввести в нього товстий гумовий катетер (№ 22) і залишити його там на декілька годин. Якщо це не допомагає, накладають тиснучу пов’язку на промежину (тугий валик з вати та марлі), міхур з льодом на цю ділянку.

Якщо тонкий катетер вводиться важко, то після спорожнення сечового міхура його краще не виймати, тому що наступна катетеризація може не дати ефекту.

Постійний катетер прикріплюють до статевого члена лейкопластирем або товстою шовковою ниткою. Перед цим статевий член обгортають марлею, зверху її обв’язують ниткою, яку фіксують на катетері.
Якщо затримка сечі виникла у післяродовий або післяопераційний період, при порушенні нервової регуляції функції сечового міхура внаслідок захворювань або ушкодження нервової системи, для спорожнення сечового міхура треба спробувати застосувати один із наступних заходів.

1. На ділянку сечового міхура або промежину хворого кладуть грілку.

2. Перемінюють положення хворого, якщо дозволяє його стан, що може викликати рефлекс на сечовипускання. 3. Іноді сечовипускання можна рефлекторно викликати подразненням слуху хворого звуком води, яка ллється. Для цього досить буває помити руки біля хворого або відкрити водопровідний кран.

4. У чоловіків сечовипускання можна викликати, якщо опустити статевий член у теплу воду, а в жінок рефлекс такого ж характеру часто виникає при вливанні 100 мл теплої води в пряму кишку.

Якщо анамнез (гостра затримка сечовипускання після приступу ниркової кольки) вказує на закупорку сечівника каменем, можна застосувати гарячу ванну з метою розслаблення спазму сечівника біля каменя.