Можна виокремити такі основні розділи сучасної літературної компаративістики:

– порівняльно-історичне літературознавство (вивчення генетичних і контактних зв’язків);

– рецептивна естетика, зокрема критична рецепція і перекладознавство;

– типологічне дослідження літератури;

– інтертекстуальні студії;

– інтермедіальні студії (міжмистецьке порівняння – висвітлення зв’язків літератури з іншими видами мистецтва);

– інтеркультуральні студії, зокрема постколоніальні студії, а також імагологія (розділ компаративістики, що вивчає образи народів у літературній рецепції інших етносів та регіонів).

Компаративістика ставить собі за мету вивчення літературних явищ (твору чи літературної спадщини письменника, жанру і стилю) через вихід за межі окремого національного письменства. Деякі науковці трактують літературну компаративістику як метатеорію (Богуслав Бакула).

Через те, що в останні десятиліття посилилися тенденції розширення методологічних обріїв і дослідних царин, літературну компаративістику часто розглядають не в контексті літературознавчих дисциплін, а ширше – як частину порівняльних культурних студій (Ст.Тотосі де Зепетнек та ін.). Скажімо, Петер Зіма, також трактуючи компаративістику як метатеорію, виходить із міжкультурного та міждисциплінарного характеру цієї галузі, котра активно взаємодіє з різними царинами наукового досліду.