У ринок сільськогосподарської продукції в нашій країні є одним з найбільших і становить основу продовольчої безпеки. Однак, є протиріччя в інтересах сільськогосподарських і переробних підприємств. Перші зацікавлені у збільшенні обсягів виробництва і скорочення витрат, другі – у виробництві продукції і посилення монополізму.

В наш час сільськогосподарські та переробні підприємства самостійно обирають канали реалізації продукції.

Найдешевшим каналом реалізації продукції є сільськогосподарський ярмарок, який носить в собі риси роздрібної і дрібнооптової торгівлі.

Ярмарок – це щорічно повторюваний розпродаж товарів, іноді з обмеженнями на певний сезон, товар або тематику. На даній ярмарку сільськогосподарський виробник з 100% отриманої виручки оплачує доставку, лабораторні дослідження та торгівельне місце.

Звичайно, для того щоб дістатися до ярмарки виробникам потрібно винайняти техніку, купити резину і провести технічну діагностику транспорту, але такі ярмарки мають дуже багато переваг. За період роботи ярмарку склалася закріплена система розміщення торгових місць. Постійно приїжджають виробники орендують торгові місця зі знижкою.

Роздрібні ціни на продукцію ярмарки значно менше, ніж на всіх інших ринках. Іншою альтернативою стали функціонуючі соціальні ярмарки, які орієнтовані на особисті підсобні господарства. При цьому не всі сільськогосподарські виробники можуть брати участь у ярмарку, через віддаленість від міста. Дрібні та середні виробники не беруть участі через високі трансакційні витрати при невеликих обсягах продажів.

Деякі виробники мають фірмові магазини в місті та області. Наприклад, є такі канали реалізації: роздрібні магазини на території міста і області; оптові поставки в регіони.

Вибравши конкурентний маркетинговий канал, сільськогосподарське підприємства повинно користуватися ним протягом деякого періоду часу. Слід зазначити, що просування продукції включає етап перепродажу всередині оптової торгівлі. Це уповільнює просування товарів від виробника до роздрібної ланки, відбувається нарощування цін реалізації через збільшення ланок в русі товару. У результаті склалася розгалужена система оптових посередників.

Проведені дослідження дозволяють сформувати основні висновки.

1. Розвитку агропромисловості області сприятиме: надання допомоги особистим підсобним господарствам у заготівлі кормів і будівництво ферм.

2. Слід розробити державні заходи з регулювання економічних відносин між основними суб’єктами комплексу. Так як, є протиріччя в інтересах сільськогосподарських і переробних підприємства. Сільськогосподарські виробники зацікавлені у збільшенні обсягів виробництва і зниженні витрат, переробні – в якості даної продукції.

3. Необхідно вносити відповідні коригування в організацію торгівлі продуктами: розширити доступ кредитних ресурсів, поліпшити товарну інфраструктуру. Формування збутових кооперативів у районах області дозволить: збільшити обсяги виробництва; знизити витрати виробництва і рівень бідності; отримувати додатковий дохід населенню.

Відомості про автора: Бикова Е.А.