Програмоване навчання ґрунтується на поділі процесу засвоєння учнями навчального матеріалу на елементарні відрізки і чіткому визначенні як змісту самого навчального матеріалу, так і змісту навчальної діяльності учнів на кожному з цих відрізків.

Програмування процесу навчання передбачає виявлення логічної структури і центральних понять навчального матеріалу. На цій основі весь навчальний матеріал групують навколо цих центральних понять. Згрупований таким способом матеріал теми поділяють на ряд елементарних завдань, виконання яких становить певний крок у засвоєнні учнями дидактичного матеріалу, певних понять, прийомів розумової діяльності.

Елементарні завдання розташовують у наростаючій послідовності, яка забезпечує найбільш раціональне, поступове засвоєння учнями основного змісту даного відрізку навчального матеріалу і основних прийомів розумової діяльності, зв’язаних з їх застосуванням.

Виконання кожного завдання всебічно контролюється за допомогою системи запитань і завдань, які весь час ускладнюються. Перехід до наступного елементарного завдання (порції, кроку, відрізка) стає можливим після засвоєння учнем попереднього завдання, усвідомлення і виправлення допущених помилок.

Обсяг кожного елементарного відрізка навчального матеріалу, характер заданих до нього запитань залежать від логічної структури навчального матеріалу, його трудності.

Систематичний зворотний зв’язок, який здійснюється в програмованому навчанні, дає можливість учню негайно перевіряти правильність кожного навчального завдання, забезпечує активну індивідуальну роботу, оптимальне керування психічною діяльністю учнів в процесі навчання.

Застосовуване в США та інших капіталістичних країнах програмоване навчання на принципах біхевіоризму 1 приводять до механічного сприймання, закріплення, запам’ятання навчального матеріалу учнями.

Опанування учнями в процесі програмованого навчання прийомів і алгоритмів розумової діяльності вона розглядає не тільки як необхідний засіб засвоєння навчального матеріалу, а й як засіб застосування цих знань для розв’язання практичних завдань.

Основні вимоги програмованого навчання – необхідність дозування навчального матеріалу, поступового наростання його складності, систематичного контролю засвоєння – не є новими для дидактики. Вони широко застосовуються в теорії і практиці навчання. Нове полягає в тому, що при програмованому навчай-ні ці вимоги знаходять свій безпосередній вияв у навчаючій програмі, підручнику, тоді як раніше здійснення їх було завданням самого вчителя і досягалося ним залежно від уміння, досвіду, інтуїції. Отже, ці вимоги не тільки обґрунтовуються, а й відповідно регулюються, удосконалюються.

При програмованому навчанні основна частина роботи по дозуванню навчального матеріалу, визначенню завдань, доступних для засвоєння учнями, знімається з учителя. Вона визначається самою навчаючою програмою, підручником. Це полегшує роботу вчителя, забезпечує меншу залежність її від особистих його якостей. Але разом з тим роль учителя як організатора і керівника навчального процесу зростає. Набагато підвищуються вимоги до складання програми, підручника.

Програмоване навчання дасть позитивні результати, буде ефективним тоді, коли програма і підручник правильно відображатимуть логічну структуру навчального предмета, закономірності пізнавальної діяльності учнів, коли учні активно, свідомо сприйматимуть і засвоюватимуть навчальний матеріал.

Відомості про автора: С. Ф. Збандуто