Визначення понять: “преса”, “газета”, “журнал”. Типологія сучасної української преси. Студенти повинні знати, що становлення, систематизація та класифікація сучасної преси відбулися в умовах переходу від єдиного партійного суб’єкта управління засобами масової інформації до різнопланового, за суб’єктом, управління в роки побудови незалежної держави. Замість однорідної за своїм духом партійно-радянської преси, з’являється планова преса, яка містить усі ознаки демократичних ЗМІ.

За типологічними ознаками пресу поділяють на: якісну (преса думок, що призначена для інтелектуальної частини суспільства, напр. тижневики “Дзеркало тижня”, “День”, журнали “ПіК”, “Корреспондент” тощо) і масову (обслуговує решту аудиторії, напр. тижневики “Факты”, “Сегодня”, “Миг” тощо); державну (фінансово підтримувану державними структурами, напр. “Урядовий кур’єр”, “Запорізька правда”) і комерційну (економічно самостійну, напр. “Улица Заречная”, “Суббота”); офіційну (висловлює думку урядових кіл) і неофіційну (репрезентує погляди редакційного колективу, засновника тощо), сюди ж можна зарахувати й поділ на правлячу й опозиційну пресу; загальнополітичну (інформаційну, інформаційно-аналітичну та аналітичну) і галузеву (молодіжну, дитячу, жіночу, бізнесову, розважальну, політичну (видання політичних партій), релігійну, спортивну, комп’ютерну, наукову, мистецьку тощо). Газети можуть різнитися між собою залежно від географії виходу (центральні, регіональні (міськрайонні), місцеві, багатотиражні), періодичності виходу (щоденні, дво -, три -, п’ятиразові, тижневики), за форматом видання (А2, А3, А4), обсягом сторінок (2, 4, 6, 8) тощо. Типологію періодичних видань частково подає Закон України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”.

За останнє десятиліття змінилися функції та роль преси, яка перетворилася з партійного “пропагандиста й агітатора” на широкого інформатора суспільства з усіх сфер життя. Тому саме в останні роки з’явилася велика кількість т. зв. незалежних ЗМІ, або видань, які не ставлять за мету афішувати свою політичну приналежність.

Характерною негативною ознакою сучасної преси є її пристосуванство до смаків чи несмаків публіки з метою економічного виживання, що, у свою чергу, відчутно впливає на якість видань.
Особливого звучання набули видання української діаспори, частина яких після проголошення незалежності перенесла свої редакції до Києва (“Українське слово”, “Визвольний шлях”, “Шлях перемоги”, “Сучасність”, “Аванґард” тощо), а інші продовжують виходити в місцях компактного проживання українських громад у всьому світі. За останні роки посилилися зв’язки цих видань з українськими ЗМІ, що часто має вигляд взаємних передруків тих чи інших матеріалів.

Вивчення типологічних особливостей видань дає можливість студентам визначати найхарактерніші особливості газет, журналів, альманахів, бюлетенів. Окремо стоїть питання про існування нового інформаційного середовища, яке є безпосереднім продовженням газети, – електронних видань. В Україні через економічну неспроможність аудиторії ця інформаційна ланка ще не набула кількісно-якісних показників, тому більшість електронних версій друкованих видань є більше рекламною кампанією редакцій, бажанням задекларуватися на цьому надалі перспективному ринку інформації. Розглядаючи ситуацію в газетному бізнесі України, варто порівняти її з ситуацією в США.

**********

• преса (від франц. presse – прес, друк) – друковані періодичні видання (газети, журнали, альманахи, бюлетені, збірники), в яких систематично й оперативно різноманітними мовностилістичними й зображальними засобами відтворюють найактуальніші суспільно-політичні події. В суспільстві преса відіграє роль засобу комунікації, виступає інструментом відображення життєвих процесів, формує громадську думку;
• газета (від італ. gazetta – назва дрібної монети) – періодичне видання, що оперативно висвітлює суспільно-політичні, громадсько-культурні, економіко-виробничі, науково-літературні, спортивно-масові та інші актуальні події, факти та явища, порушує важливі життєві проблеми. Від інших періодичних видань відрізняється більшою періодичністю, оперативністю публікованої інформації, масовим розповсюдженням серед читачів, різноплановим відтворенням різних аспектів суспільного життя.
• журнал (від франц. journal – щоденник, газета) – періодичне видання, один з основних видів засобів масової інформації, що формує громадську думку. Від газети відрізняється форматом, тематикою, характером подачі матеріалів, має більше можливостей для аналізу.
• періодика (від грецьк. рeriodikos – той, що регулярно чергується) – сукупність друкованих видань (газети, журнали, альманахи, вісники, бюлетені), які виходять у відповідні, точно визначені терміни під одним заголовком і в однаковому художньо-технічному оформленні.

“Автор написаного не відомий” – детально в правилах користування UaStudent.com.

Літературне джерело:

Здоровега В.Й. теорія і методика журналістської творчості : підручник / Володимир Здоровега. – 2-ге вид., перероб і допов. – Львів : ПАІС, 2004 – С. 74-83.