Аналіз економічних показників країни можуть дати підстави до визначення стабільного розвитку економіки країни. В основі сучасних досягнень лежать економічні принципи розвитку країни, які, при правильному підході дають позитивний ефект. В результаті лібералізації та модернізації економіки, може наступити поглиблення ринкових реформ та послідовне зростання економічних показників країни.

Підкреслимо, що для кожної країни головним завданням у сфері економіки є стабільне збільшення внутрішнього валового продукту.

У глибоко продуманій економічній політиці пріоритет часто віддається:

– поетапному здійсненню намічених цілей;

– забезпеченню макроекономічної стабільності;

– залученню іноземних інвестицій;

– модернізації виробництва;

– оновленню виробничих потужностей;

– створенню нових експортоорієнтованих підприємств;

– випуску імпортозамінних товарів;

– розвитку приватного підприємництва.

Час показує правоту проведеної економічної політики держави. Зокрема, проведена ефективна економічна реформа, модернізований виробничий потенціал, іноземних інвестицій, забезпечено стабільне зростання виробництва, сформований приватний сектор, створені сприятливі умови для приватного бізнесу – все це може дати новий імпульс до підприємницького руху.

До основних напрямів економічної політики держави можна віднести:

– Поглиблення економічних реформ, модернізація виробничого потенціалу, створення сприятливих умов для іноземних інвестицій, забезпечення стабільного виробництва.

– Розширення сектора приватної власності, створення сприятливих умов для приватного бізнесу, перетворення фермерства в основний сектор у сільському господарстві.

Завдяки реалізації інвестиційний та структурної політики динамічно розвиваються галузі промисловості, які забезпечують стійкість економіки – електроенергетика, паливна промисловість, чорна та кольорова металургія, хімічна та нафтохімічна промисловість та ін.

Вибір напрямків аналізу і розв’язуваних аналітичних завдань визначається потребами управління.

Раніше зниження собівартості продукції використовувалося як об’єктивна база для зниження роздрібних цін на товари і продукти народного споживання. Фактично, зниження цього показника є об’єктивною умовою зниження цін на продукти харчування та товари народного споживання, підвищення реальної заробітної плати, життєвого рівня населення і в умовах ринкових відносин.

У цих умовах формується, посилюється конкурентна боротьба між підприємствами за ринки збуту своєї продукції, і в цій боротьбі широко використовується і цінова політика, коли підприємства йдуть на зниження цін на випущені й реалізовані товари і продукти і домагаються перемоги в конкурентній боротьбі.

Літературні джерела:

І.Ф. Урманбекова. Аналіз показників конкурентоспроможності господарюючих суб’єктів. // “Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії”. – Переяслав-Хмельницький, 2015 р. – 412 с.