На сучасному етапі розвитку економіки, як на мікро-, так і на макро-рівнях, велике значення, поряд з іншими факторами, набуває процес підготовки затребуваних трудових кадрів.

Відповідно будь-яка організація зацікавлена ​​в залученні до лав своїх співробітників таких фахівців, які змогли би брати участь у процесі трудової діяльності організації, з мінімальними витратами тимчасових і інших ресурсів на їх додаткове навчання на робочому місці.

Таким чином, в умовах трансформаційної економіки та при прискорених темпах розвитку відбувається зміна вимог, що пред’являються роботодавцями до випускників вищих навчальних закладів, і, як результат, незатребуваності молодих фахівців на ринках праці – перед освітніми установами постає питання про підготовку трудових ресурсів, які будуть задовольняти вимогам роботодавців, незалежно від сфери їхньої діяльності.

Одним із способів переорієнтації освітньої системи на навчання таких фахівців є впровадження компетентнісного підходу у вищу освіту.

Перевлаштування системи вищої освіти зумовлює виділення понять “компетенції” і “компетентність” як основних критеріїв якості підготовки випускників вищої школи, – затребуваних трудових ресурсів, які зуміють застосовувати свої знання в нестабільних умовах праці та соціального життя.

У зв’язку з чим представляється доцільним опис процесу освоєння компетенцій студентами на трьох рівнях – формування, застосування і розвиток.

Цикл їх підготовки можна представити у вигляді послідовності проходження наступних етапів:

1) постановка задачі дослідження;

2) пошук інформації;

3) аналіз і синтез інформації;

4) отримання логічних висновків;

5) використання висновків при вирішенні поставлених завдань.

Відповідно, на кожному з етапів освоєння інформаційно-статистичних технологій, студенту необхідно набувати певних компетенції з метою їх застосування та розвитку. При цьому кожна компетенція повинна розглядається на трьох рівнях: формування, застосування і розвиток.

На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

– Перевлаштування системи вищої освіти з Болонського типом і перехід до компетентнісного підходу є не тільки своєчасною мірою, але і необхідною, тому що найбільш повно оцінити якість підготовки фахівця вищими навчальними закладами країни можна тільки лише при визначенні рівня його компетентності;

– Впровадження компетентнісного підходу у вищу освіту вимагає зміни форм і методів освітнього процесу, а також системи оцінювання;

– Особлива увага в процесі формування, розвитку та застосування компетенцій необхідно приділяти проходженню студентом практики, оскільки саме на практиці існує можливість перевірити рівень засвоєння тих чи інших компетенцій, в т.ч. і в комплексі.

Літературні джерела:

Антонян Е.А. Процес формування, застосування та розвитку компетенцій у студентів вищих навчальних закладів. // “Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки”. – СНУ, 26-28 березня, 2008.