У 2007-2008 на всі країни світу обрушилась світова виробничий криза, яка виразилась насамперед у різкому зростанні цін на продукти харчування. Найбільше від нього страждали саме бідні країни Азії, Африки та Латинської Америки, де став ще ширше поширюватися голод. А ще почалась в 2008 р. фшансово-економічна криза, яка цю ситуацію ще більше посилила.

Про продовольчу кризу свідчать такі факти: якщо за 1974-2005 ціни на продовольство в світі знизилися на 75%, то тільки за 3 роки після 2005 р. Вони підвищилися на ті ж 75%. У 2008 р. Ціни на продукти харчування в світі виявилися найвищими за останнє десятиліття.

Причини світової продовольчої кризи:

– Пропозиція продукції на ринку продовольства виявилося нижче попиту;

– Скорочення посівних площ у зв’язку з індустріалізацією і урбанізацією;

– Зростання населення насамперед у країнах, що розвиваються;

– Вплив природних факторів (потепління клімату, посухи, повені тощо);

– Зростання інтенсивності використання природних факторів (грунту, води і т.д.)

– Виробництво біопалива з зернових та олійних культур;

– Швидке індустріальний розвиток багатомільйонних Індії та Китаю, яке призвело до зростання доходів та підвищення попиту на м’ясо-молочні продукти, що вимагають для виробництва великої кількості зерна та інших продуктів. Про те як ці країни борються за розвиток своїх ринків можна прочитати на цьому сайті: виставки в Китаї, Гуанчжоу, робота в Китаї, вантажі.

В Україні крім названих причин, загострення виробничої проблеми сприяють і деякі інші фактори:

– Спад виробництва м’ясо-молочної продукції в результаті скорочення кількості худоби.;

– Різке скорочення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності худоби в останні 20 років;

– Недолік сільськогосподарської техніки (стара зносилася практично повністю, а нову, як вітчизняну, так і особливо імпортну, по надвисоким цінам нашим господарствам купити неможливо);

– Сучасна аграрна реформа призвела до дроблення і скорочення посівних ділянок, що особливо негативно позначилося на виробництві технічних культур і призвело до зростання цін на хліб, масло, м’ясо, молочної продукції і особливо на цукор;

– В Україні майже не виділяється коштів на відновлення (рекультивацію) постраждалих земельних масивів від заболочування, вилуговування, окислення і засолення грунту, а також в результаті забруднення від промислового виробництва.

У підсумку Україна з експортера хліба, цукру, та іншої сільгосппродукції перетворилася на імпортера багатьох видів продукції.

Але природно, що і кожна країна, у тому числі і Україна, повинні докладати всіх зусиль для подолання цієї кризи.

Назвемо основні на наш погляд, завдання у вирішенні даної проблеми:

– Підйом економіки;

– Впровадження результатів науково-технічних прогресів у всі сфери суспільства і насамперед аграрний сектор;

– Не відмова, а збільшення державних дотацій в сільське господарство.

Літературні джерела:

Іванова Т.І. Світова продовольча криза, її причини і прояви в сучасній Україні. // “Економічні проблеми сталого розвитку” (19-23 квітня 2010). – Частина 3. – Суми: СумДУ, 2010. – 219 c.