Сучасна педагогіка розглядає питання про доцільність і ефективність методів навчання не формально, не ізольовано, а в зв’язку з тими навчальними і виховними завданнями, які ставляться перед школою на тому чи іншому етапі її розвитку.

Методи навчання в сучасній школі спрямовані на забезпечення свідомого набування учнями знань, умінь і навичок, виявлення ними в процесі навчання активності і самостійності, розвитку їх пізнавальних сил і здібностей. Методи навчання мають сприяти всебічному розвитку особистості учня, його творчих здібностей, уміння колективно працювати, виявляти ініціативу, наполегливість у переборенні труднощів.

Вітчизняна педагогіка рішуче засуджує як антипедагогічні спроби універсалізувати окремі методи навчання, надати їм певної монополії в школі. Так само вона відкидає як педагогічно шкідливі різні прояви, не перевірені практикою і неспроможні з боку теорії методи навчання.

Шкідливими були й намагання, що виявились у зв’язку з перебудовою школи, применшити роль уроку як основної форми організації навчальної роботи, переоцінка самостійності учнів в опануванні навчального матеріалу, неправильне тлумачення місця і значення словесних методів навчання, керівної ролі вчителя в навчальному процесі і т. п.

Перебудова роботи школи в період швидкого розвитку суспільства потребує дальшого вдосконалення методів навчання і виховання, широкого впровадження наочності і технічних засобів у навчальний процес.

Методи навчання мають забезпечувати зв’язок навчання з життям, з практикою, сприяти формуванню у підростаючого покоління глибоких переконань, наукового світогляду, всебічно розвивати духовні і фізичні сили.

Особливого значення набувають такі методи, засоби, прийоми, які активізують навчально-трудову діяльність учнів, розвивають їх самостійність і творчість у набуванні знань, умінь, практичних навичок.

Методи навчання повинні відповідати віковим особливостям і рівневі розвитку учнів. Оскільки кожний метод навчання становить собою строго логічну систему опанування знань, то й. за своєю будовою, характером він має відповідати зрілості мислення учнів того чи іншого віку, їх пізнавальним можливостям.

Відомості про автора: С. Ф. Збандуто