Складність поведінки людини. Поведінка людини різко відрізняється від поведінки тварин, навіть найбільш високоорганізованих. Тільки людині властиві такі складні прояви діяльності головного мозку, як високорозвинута свідомість, абстрактне мислення і зв’язана з ними мова. Всі ці особливості вищої нервової діяльності поступово розвинулись у людини в зв’язку з її суспільною працею, завдяки якій люди змогли свідомо впливати на природу. Проте й ці найскладніші форми поведінки людей тісно пов’язані з утворенням умовних рефлексів, їх гальмуванням, розрізненням подразнень.

Утворення умовних рефлексів у людини починається з перших днів життя дитини. День у день, коли мати годує немовля, його тільце перебуває у певному положенні. І це положення незабаром стає для нього умовним подразником, який завжди підкріплюється безумовним — прийманням їжі (більше про умовні та безумовні рефлекси Ви зможете знайти на сайті – медицина справочник). Уже коли немовляті минає один-два тижні, в нього виразно проявляється умовний рефлекс: досить взяти його на руки у положенні, звичайному для годування, як воно починає робити губками і язичком сисні рухи.

Минають дні, тижні, і кількість умовних рефлексів у грудної дитини дедалі збільшується. Умовним харчовим подразником стає для неї вигляд матері. Чотиримісячне немовля пізнає матір, тягнеться до неї рученятами. Така сама реакція немовляти і на пляшечку, з якої воно смокче молоко. Починають у нього вироблятися і оборонні умовні рефлекси. Чайною ложечкою йому вливають в рот неприємні на смак ліки. І вигляд ложечки стає умовним подразником: побачивши її, дитина плаче, відштовхує ложечку.

Дитина підростає. Її перестають годувати з пляшечки. Тепер її годують смачною їжею з ложечки, і оборонний рефлекс на цей предмет гальмується, згасає. Він замінюється новим умовним рефлексом, в якому ложечка стає умовним харчовим подразником, і тепер, побачивши її, дитина тягнеться до неї.

Так з часом під впливом подразнень навколишнього середовища у дитини утворюється дедалі більше умовних рефлексів. Ось навколо однорічної дитини літає золотиста оса. Дитина тягнеться до неї рученятами, хапає її. І поєднання вигляду комахи з пекучим болем приводить до утворення оборонного умовного рефлексу. Тепер, побачивши осу, дитина плаче, ховає рученята за спину.

Такі умовні рефлекси малих дітей не відрізняються від тих, які утворюються у тварин. Такі рефлекси не втрачають свого значення і для дорослих людей. Вони проявляються в нас повсякчасно.
Коли ми бачимо смачну їжу, у нас починає «котитися слинка», коли чуємо побрязкування посуду, збуджуються наш апетит, ми не доторкаємося каструлі, якщо з-під її кришки виривається пара. Прокидаємося ми, коли задзвонить будильник. Стрілка годинника сигналізує нам про те, що пора снідати і йти до школи. Навчальні заняття в школі починаються і кінчаються за дзвоником.

Спостерігається у нас і гальмування умовних рефлексів. Так, раптовий оглушливий удар грому припиняє виділення слини, яке вже почалося, коли ми побачили смачну їжу. Це — зовнішнє гальмування.

Розглянемо приклад внутрішнього гальмування в людини. Одягнувши новий одяг, ми в перші дні простягаємо руку за носовою хусточкою, гаманцем до того місця, де на старому одязі була кишеня. Але кишені на тому місці немає. Рефлекс, який не має підкріплення, з часом згасає. У нас утворюється новий умовний рефлекс, і ми безпомилково опускаємо руку в кишеню того одягу, який носимо тепер.

Такі умовні рефлекси, як відомо, визначають поведінку тварин, але вони далеко не вичерпують всієї складності вищої нервової діяльності людини, яка пізнає навколишній світ і активно впливає на нього. У пізнаванні людиною навколишнього світу особливого значення набуло слово.

Значення слова. Слово сприймає тільки людина. Воно має першорядне значення в житті людей. Слово є своєрідним подразником для більшості наших умовних рефлексів. Зрозуміти це вам допоможе простий дослід.

Вища нервова діяльність людини – Частина 2