Школознавство розглядає питання організації управління шкільною справою. Як і будь-яка інша галузь державного і господарського будівництва чи культури, шкільна справа вимагає наукових методів організації і управління. В

Величезні досягнення народу в усіх галузях економіки і культури є результатом неухильного удосконалення системи організації і планування, методів керівництва.

Нові завдання, що стоять перед школою вимагають докорінного поліпшення, дальшого удосконалення системи організації і керівництва шкільною справою з боку органів освіти.

Здійснення загальнообов’язкового навчання, створення умов для набування освіти всією молоддю, зміцнення зв’язку школи з життям на основі поєднання навчання з продуктивною працею, питання поєднання загальної, політехнічної і професійної освіти, раціоналізації навчальної і практичної діяльності учнів на основі застосування сучасних наукових і технічних засобів і т. д.- все це поставило перед органами освіти невідкладні завдання перебудови і вдосконалення мережі загальноосвітніх шкіл, дальшого розгортання шкільного будівництва, зміцнення навчально-матеріальної бази шкіл, правильної розстановки і використання кадрів, піднесення рівня керівництва роботою школи.

У світлі цих завдань предметом радянського школознавства є наукова розробка:

а) принципів і конкретних форм організації системи загальноосвітніх шкіл, їх структури відповідно до завдань сучасного виховання і закону про школу;

б) системи, форм і методів керівництва школою;

в) організації навчально-матеріальної бази школи (навчальне обладнання) відповідно до вимог навчально-виховного процесу, сучасного рівня науки і техніки;

г) системи планування, обліку і звітності шкіл, статистики шкільної справи.

Школознавство розробляє ці проблеми, керуючись державними рішеннями в питаннях організації і керівництва.

Вся наша організаційна, господарська діяльність повинна будуватись на міцному фундаменті об’єктивних оцінок, точної інформації, досягнень науки, на глибокому аналізі складних процесів сучасної економіки, політичного і культурного життя, що там, де науковий підхід підміняється суб’єктивізмом, довільними рішеннями, поспішними висновками, які ігнорують реальні умови дійсності і практичний досвід, там неминучі невдачі, помилки.

Сучасне будівництво, у тому числі й шкільна справа як його складова частина, ведеться не емпірично, а на науковій базі демократії, на основі глибокого знання і використання законів суспільного розвитку.

Відомості про автора: С. Ф. Збандуто