Фізичне виховання спрямоване на зміцнення здоров’я людини, її правильний фізичний розвиток.

Особливе значення має фізичне виховання підростаючоґо покоління.

Сучасне суспільство створює всі умови для того, щоб молоде покоління розвивалося міцним, фізично загартованим, бадьорим і життєрадісним. У здійсненні цього завдання надзвичайно важливу роль відіграє правильно організоване фізичне виховання.

Заняття фізкультурою і спортом загартовують організм, посилюють його функціональну діяльність, прищеплюють навички особистої і громадської гігієни, сприяють формуванню життєво важливих рухових навичок і вмінь. Цим самим вони стають дійовим засобом підготовки молоді до життя, до суспільно корисної продуктивної праці.

Фізичне виховання позитивно впливає на інтелектуальний розвиток учнів, формування моральних і естетичних якостей, волі і характеру. Оскільки фізичне виховання тісно зв’язане з розумовим, трудовим, моральним і естетичним вихованням, воно становить складову, невід’ємну частину виховання підростаючого покоління, важливий засіб всебічного гармонійного розвитку особистості, удосконалення і збагачення її фізичних і духовних здібностей.

З точки зору фізіології рухові навички людини є цілісною системою рухових умовних рефлексів, що становлять вироблений у неї руховий динамічний стереотип.

Для вдосконалення рухових умінь і навичок важливе значення мають процеси гальмування в центральній нервовій системі. Розвиток точного орієнтування рухів у просторі і часі зв’язаний з формуванням диференційованого гальмування, методи якого розробив І. П. Павлов.

Спираючись на дані фізіології, можна встановити ступінь розвитку таких основних рухових якостей, як сила, швидкість, спритність, витривалість, що дуже важливо в процесі фізичного виховання

На підставі даних фізіології можна регулювати зростання працездатності м’язової системи, її інтенсивності на різних етапах формування фізичних навичок.

Фізіологічна наука розкриває механізм так званої мертвої точки, що є результатом порушення поступовості, надмірної інтенсивності спортивного навантаження і характеризується виникненням гальмівних процесів у центральній нервовій системі.

Фізіологічними дослідженнями встановлено, що втома під час вправ зв’язана з процесом позамежного гальмування, яке виникає як захисна реакція, спрямована на охорону нервових клітин від виснаження.

Під час вправ слід ураховувати такі фізіологічні ознаки:

– характер рефлекторного реагування на постійні і змінні подразники, зв’язані з тими чи іншими фізичними вправами;

– ступінь повторності певних фізичних рухів; співвідношення сили і швидкості одноразового рухового акту; співвідношення міцності і тривалості вправ.

За цими ознаками розрізняють вправи з постійного і змінною координацією рухів, вправи силового і швидкісно-силового типу, вправи, зв’язані з циклічним і ациклічним характером рухів, вправи різної міцності тощо.

Дані фізіології становлять науково-природничу основу фізичного виховання, бо воно являє собою процес активної рухової діяльності і зв’язане з опануванням рухових дій, з формуванням різних фізичних якостей особистості.

Відомості про автора: С. Ф. Збандуто