Зв’язок компаративістики з історією національного письменства та світової літератури і теорією літератури. Поняття світової літератури. Світова література не заперечує національних літератур і не протистоїть їм. Вона включає у своє річище не тільки літератури великих, а й менш чисельних націй, які ще не мали значних історичних традицій. Універсальне чи інтернаціональне аж ніяк не безнаціональне, воно виражається через національні характери, образи, типи. Суть у тому, щоб ці національні особливості підняти до рівня загальнолюдських ідей.

Отож між обома спорідненими галузями – історією світового письменства і літературною компаративістикою – спостерігаємо певні відмінності, а саме:

Історія світової літератури

– розглядає типологічні збіги як вияв подібності (магічний реалізм і сміхова культура);

– трактує національну своєрідність як один із аспектів універсальності (романтизм у німецькій, французькій, англійській, іспанській, польській, українській літературах);

– вивчає вершинні, класичні твори переважно тих літератур, які здобули статус «світових»;

– досліджує літературні явища в межах красного письменства;

Порівняльне літературознавство

-акцентує на відмінних способах, які реалізують це сміхове начало (магічний реалізм – химерна проза);

– з’ясовує національні прикмети (європейський романтизм зорієнтований на універсальні категорії, а слов’янський торкається ще й проблем національної cамоcвідомості);

– зіставляє будь-які явища найрізноманітніших літератур, в тому числі й «маргінальних»;

– висвітлює взаємини літератури з іншими мистецтвами, фольклором, філософією тощо.

Окрім літературознавчих галузей, компаративістичні дослідження зв’язані з іншими гуманітарними царинами, зокрема культурологією, бо ж відкривають доступ до виявлення тих внутрішніх і зовнішніх зв’язків національної літератури, які формують самототожність нації та її культури. Порівняння процесів, що розгортаються в рідній літературі, з процесами, які відбуваються в іншій, дає можливість виявити спільне й відмінне, побачити власне обличчя у, так би мовити, чужому дзеркалі.

З культурологією та історією національних культур споріднені постколоніальні студії, які зруйнували китайський мур європоцентризму (переважного зосередження дослідницької уваги на літературі Заходу) і впровадили в поле компаративного дослідження проблематику «малих народів», міжлітературних взаємин постколоніальних та екс-імперських культур, мультикультуралізму тощо.