Риби — надклас водних хребетних тварин, що об’єднує близько 20 тис. видів. Багато із нас утримує риб удома в акваріумах і навіть не знають багато про цих тварин і правильні умови для їх утримання. Особисто я для своїх улюбленців купую лице продукцію эхейм. А у цій статті хочу розповісти про фізіологію риб як класу.

Характерні риси риб, що пристосувалися до вузьких, досить одноманітних умов життя, можна розглянути на прикладі окуня. Окунь мешкає повсюди в прісних водоймах і має захисне забарвлення. Його форма, як і більшості інших видів риб, обтічна, що дозволяє краще долати опір води.

В тілі риби розрізняють три відділи: голову, тулуб і хвіст. Органи руху — плавці: парні — грудні та черевні, непарні — спинний, хвостовий та анальний. Хвостовий плавець служить для поступального руху і виконує роль руля. Парні плавці забезпечують збереження рівноваги тіла, повороти, переміщення у вертикальному напрямку в товщі води.

Усе тіло окуня, за винятком голови, вкрите кістковою лускою. Шкіра має багато залоз, що виділяють слиз, який зменшує тертя об воду і захищає покриви від проникнення бактерій.

Кровоносна система окуня замкнена. Одне коло кровообігу. Серце двокамерне. Венозна кров із серця поступає в зябра, де насичується киснем, а потім у всі органи тіла. Кров розносить поживні речовини, здійснює газообмін. Серце скорочується рідко — 20 ударів за хвилину. Обмін речовин відбувається повільно, тому температура тіла риб залежить від зовнішнього середовища. Риби є холоднокровними тваринами.

Окунь дихає розчиненим у воді киснем, орган дихання — зябра. Справа і зліва в стінці глотки є 6—7 зябрових щілин. Вони підтримуються зябровими дугами, на яких розміщені зяброві пелюстки. Зверху зябра прикриті зябровими кришками. Кровоносні судини утворюють густу сітку капілярів. Газообмін відбувається в капілярах зябрових пелюсток. Частково в газообміні бере участь плавальний міхур. Плавальний міхур — це виріст кишечника, заповнений сумішшю газів. Він характерний лише для кісткових риб.

У його стінках багато кровоносних капілярів. Коли риба занурюється, тиск води на її тіло збільшується, і частина газів з міхура переходить у кров, внаслідок чого міхур зменшується в об’ємі. При цьому питома вага тіла риб збільшується, і вони швидше опускаються. Під час спливання спостерігається зворотний процес. Якщо риба знаходиться на одній і тій самій глибині, об’єм міхура сталий.

Центральна нервова система окуня представлена головним і спинним мозком. Найбільш розвинуті у риб мозочок, який забезпечує координацію рухів, і середній мозок, де знаходяться зорові центри. Добре розвинуті і органи чуттів. Специфічний орган чуття риб — бічна лінія; за допомогою якої риба визначає напрям руху води. Це спеціальний канал, що проходить по боках тіла від голови до хвостового плавця, в якому знаходяться чутливі клітини.. Канал сполучається із зовнішнім середовищем численними дрібними отворами.

Очі не мають повік, риби бачать на невелику відстань. Ніздрі не сполучені з глоткою, а ведуть у замкнений мішок, де містяться рецептори нюху. Смакові рецептори розташовані в ротовій порожнині, а також на всій поверхні тіла, так само, як і рецептори 1 дотику. У товщі черепа риби розташоване внутрішнє вухо, не сполучене з зовнішнім середовищем.

Для риб характерний нерест — певна послідовність безумовних рефлексів (інстинкт) та фізіологічних процесів, спрямованих на розмноження. Під час нересту самки виділяють ікринки, а самці поливають їх молоками, що містять сперматозоїди. Отже, у кісткових риб спостерігається зовнішнє запліднення.

Висновок: риби холоднокровні хребетні тварини, що пристосувалися до життя у воді, але при утриманні риб (ні в якому разі не окуня) у домашніх умовах їм потрібно надавати як можна більш сприятливі умови проживання.