Оптимізація муніципального управління і досягнення стійкого стану соціально-економічної системи регіону передбачають не тільки формування комфортних умов для проживання споживачів муніципальних послуг та природно-ресурсного потенціалу, а в першу чергу – організацію економічно-здорового, конкурентного середовища, здатного підтримувати роботу муніципального господарського комплексу, його передових підприємств.

В поле зору сучасних муніципалітетів повинні постійно перебувати також завдання оздоровлення економіки, кадрова робота, нормотворчість, виховання навичок поведінки з відходами, прищеплення екологічної культури та інші.

Сьогоднішні проблеми управління містом пов’язані, в першу чергу, з водопостачанням, водовідведенням, розміщенням та утилізацією відходів, недостатнім рівнем екологічної та техногенної безпеки відсутністю регіональних програм і схеми формування національної екологічної мережі.

Для економічно ефективного вирішення завдань муніципального управління розробляються нові моделі, пропонуються оригінальні рішення, у тому числі з використанням законотворчих важелів.

Так, для зростання результативності і фінансово-економічної обґрунтованості прийнятих муніципальних рішень, зарубіжний досвід вказує на потребу ввести ценз осілості. Його доцільність пояснюється особливостями громадянської свідомості, здібностями міської громади.

Таке нововведення дозволить приймати рішення в інтересах більшості мешканців муніципалітету в частині темпів розширеного відтворення за основними соціально-економічним індикаторам:

– споживання, рівень і тривалість життя;

– зайнятість і народжуваність населення;

– наука, освіта і культура;

– інноваційний розвиток;

– екологія;

– фінанси і банківський сектор;

– обороноздатність і безпека;

– соціальне і медичне забезпечення. Особливо актуальним такий хід буде для нашої країни, оскільки багато закладів медичного спрямування потребують додаткового нового обладнання, починаючи з стерилізаторів і закінчуючи високотехнологічним обладнанням.

Доречним також буде запозичення досвіду будівництва соціально-економічних систем муніципального рівня, коли в економічно організовану систему міського господарства запрошували окремого висококваліфікованого фахівця під економічні завдання матеріального виробництва: розширення обсягів та / або номенклатури випуску продукції, впровадження нових технологічних ліній, розробку виробів нового технологічного покоління.

Одночасно з цим повинно комплексно вирішуватися питання соціально-економічного облаштування для членів сім’ї з урахуванням існуючих обмежень на суміщення професій, посад в одній організації, забезпечення житлом та іншими соціальними послугами.

При цьому цензу осілості рекомендується дотримувати через проміжні ланки кадрової роботи, службового зростання особи в одній організації (підприємстві, установі) і виконував свою позитивну функцію в громадському муніципальному організмі.

Літературні джерела:

Кондрашіхін А.Б.. Ценз осілості в економічних задачах муніципального управління. // Сучасні проблеми державного та муніципального управління. – К.: Академія муніципального управління, у 2-х частинах, Ч.1, 2015. – 264 с.