Засоби альтернативної номінації у сучасному англомовному фентезі-дискурсі

(на матеріалі творів Дж.P. Р. Толкіна)

Засоби додаткової, неофіційної та альтернативної номінації (АН) досі є маловивченим явищем. Вивчення засобів АН у фентезі-дискурсі виявляється особливо важливим, адже вказані засоби є значним пластом лексики мовної картини уявного світу (МКУС), а їх дослідження дозволяє проаналізувати процес творення власних назв засобами не тільки англійської, а й віртуальних мов, розроблених професором Дж. P. Р. Толкіном. Необхідно визначити, яке місце займає АН у МКУС, вивчити когнітивні процеси, що лежать в її основі, проаналізувати лінгвальні та екстралінгвальні фактори, що впливають на процес творення альтернативних номінацій, а також розглянути їхній прагматичний та експресивний потенціал; визначити основні причини і засоби творення альтернативних номінацій, проаналізувати семантику та розглянути специфіку функціонування альтернативних імен у фентезі-дискурсі.

Пропоноване дослідження провадиться в межах вивчення ономастичної лексики, що є предметом наукового інтересу багатьох лінгвістів. В ономастичній лексиці проявляється національно-мовна специфіка будь-якої етнолінгвістичної спільноти. Ономастична лексика є лінгвокультурологічною субстанцією та носить універсальний характер, бо є притаманною усім мовам, в т.ч. віртуальним. Саме тому, на наш погляд, доцільно вважати, що дослідження власних імен фентєзі-дискурсу є частиною окремого напрямку ономастики, так званої “віртуальної ономастики“. Поняття введене Луговою К.О. Вона вважає віртуальну ономастику окремим видом ономастичних досліджень, що вивчає сукупність власних імен у віртуальній реальності, а саме в Інтернет-просторі та в творах жанру фентезі.

Вважаємо, що до засобів АН фентезі дискурсу як до особливого класу власних назв належать: прізвиська (додаткові імена): Веren Erharmon, в тому числі звеличувальні (меліоративи): Samwise the Brave, принижувальні (пейоративи): Gandalf Stormcrow, Grima Wormtongue, почесні (дігнітоніми): Turin Dagnir Glaurunga. знеличувально-страхітливі (аугментативи): Smaug the Chiefest and Greatest of Calamities прізвиська; родові (тронні, династичні) імена Aragorn Telkontar, псевдоніми: Gandalf, Mithrandir, Greyhame, Grey Piligrim, фіктоніми: Mr.Lucky Number, переклади імен: Samwise, Perhael.

При створенні альтернативних номінацій завжди присутній елемент прагматичного, суб’єктивного відношення номінатора до об’єкта, що створює експресивне забарвлення засобів АН за рахунок суб’єктивно-модального компонента значення. Прагматичний компонент є домінуючим у структурі значення засобів АН, вони завжди мають яскраво виражений експресивно-оцінний характер. У міфологічній традиції процес перейменування є сакральним та позначає зміну в онтології та аксіології об’єкта номінації. Так Mairоn (the Admirable), перейшовши на бік зла, отримує нові імена: Sauron (the Foul, the Vile), Sauron the Deceiver, Gorthaur (Terrible and Dread), Gorthaur the Cruel, в той же час залишаючись Сауроном Великим (Sauron the Great) для своїх посіпак [Silmarillion, Unfinished Tales, The Return of the King]; як і його володар Melkor (Mighty Arising), що отримав прізвиська Morgoth Bauglir (the Black Enemy and Constrainer), Belegurth (The Great Death), The Enemy [Silmarillion, Unfinished Tales, Narn і Chin Hurin, History of Middle Earth]. Зміну прізвиська спостерігаємо і у випадку зі славнозвісним Гендальфом після його повернення з небуття та отримання ним нової сили: Behold, I am not Gandalf the Grey, whom you betrayed. I am Gandalf the White, who has returned from death [The Two Towers]. Безсмертна ельфійка Лютіен обравши долю смертної людини (докорінно змінивши свою природу заради коханого), отримує прізвисько Firiel (the Mortal Maid) [Silmarillion].

Однією з функцій АН є охоронна функція, а сама АН типологічно сходить до інституту табу та відноситься до ритуальних форм мовлення. Змінити своє ім’я означало захиститися від ворожого впливу. На відміну від первинних імен прізвиська не вважалися частиною самої людини, їх можна було розголошувати. З метою приховування справжнього імені та захисту від хвороб, смерті, впливу злих духів, ворогів або лихої долі об’єкт номінації отримував фіктоніми. Так Саурон з метою ввести ельфів у оману (щоб ті допомогли йому у створенні Кілець Влади) взяв собі милозвучне ельфійське ім’я Annatar (the Lord of Gifts), адже він завжди мав із собою подарунки, коли з’являвся у ельфів, а також іменував себе Aulendil (Friend of Aule) та Art ana (High-Smith) [Silmarillion, Unfinished Tales]. Найвідоміший з усіх хоббітів Фродо Беггінс, йдучи у дальню путь задля безпеки бере собі фіктонім Mr.Underhill [The Fellowship of the Ring]. Його дядько, славетний Більбо Беггінс, розмовляючи з драконом Смогом і бажаючи приховати своє ім’я, вигадує, собі фіктоніми: I am he that walks unseen; I am the clue-finder, the web-catter, the stinging fly; I am the friend of hears and the guest of eagles. I am Ringwinner and Luckwearer, and I am Barrel-rider [The Hobbit]. Ім’я в міфологічній традиції впливає не тільки на долю його носія, а й на оточуючих. Один з перших героїв світу Толкіна Турін, намагаючись утікти від злої долі та захистити друзів і близьких від свого прокляття, весь час приховував своє справжнє ім’я та вигадував собі фіктоніми: Turambar, Turumarth (the Master of Fate), Neilhan (the Wronged), бо вважав, що його несправедливо звинуватили та вислали, з землі, де він жив; Gorthol (the Dread Helm), тому що носив шолом з драконом, якого дуже боялися його вороги, Mormegil (the Blacksword), тому що його меч Гуртанг був зроблений з чорної сталі; Agarwaen son of Umarth (the Bloodstained, son of Ill-fate), тому що несвідомо вбив свого найкращого друга, а прокляття, накладене на його батька розповсюджувалося на весь рід [Nam і Chin Hurin]. Як бачимо, альтернативне ім’я може концентрувати в собі цілі міфологічні сюжети та являється мікротекстом.

З іншого боку вважалося, що ім’я може покликати до життя те, що означає. Тому перейменуванню піддавалося все, що могло викликати небезпеку. З цієї причини варіантами імені Саурона були Nameless Enemy, The Black, The Great Eye [The Fellowship of the Ring, The Two Towers]. Моргота ж називали просто The Enemy [Silmarillion,Unfinished Tales].

Перспективами подальшого дослідження є аналіз лінгвокогнітивного підґрунтя засобів АН та більш детальне вивчення АН з позицій лінгвопрагматики.

Воробей В.В.

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка